Офіційний сайт Липоводолинської районної державної насіннєвої інспекції в Сумській області, Україна. Створений на замовлення Кльоп Л.В. Липоводолинська районна державна насіннєва інспекція в Сумській області
 

     Головна сторінка

     Про Липоводолинську РДНІ

     Наші нагороди

     Опис району

     Хлібна нива Сумщини

     Про насіннєвий контроль

     Функції та завдання

     Реєст виробників насіння

       та садивного матеріалу

     Насінництво району

     Реєстр сортів рослин

     ICTA

     Засоби захисту рослин

     Технологія захисту

     Присадибна ділянка

     Характеристика гібридів

     Електронна енциклопедія

     Закони України

     Насіннєві інспекції України

     Насіннєві інспекції області

     Керівник Кльоп Л.В.

     Колектив РДНІ

     Поштові індекси району

     Українські свята 2013

     Привітання до свят

     Професійні свята

     Гумор

     Обмін лінками/банерами

смт Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, Україна, 42500

Технологія захисту : Зерняткові : Присадибна ділянка : Syngenta
 Гезагард
  Дуал Голд
 Лінтур
 Ураган Форте
 Фюзилад Форте
 Квадріс
 Хорус
 Ридоміл Голд МЦ
 Скор
 Топаз
 Актара
 Актеллік
 Карате Зеон
 Матч
 Максим


 Де придбати
 Поради
 Технології захисту культур
Зерняткові культури
Кісточкові культури
Виноград
Ягідні культури
Картопля
Овочеві культури
Газони та декоративні
 Обережно підробки

Присадибна ділянка. Технологія захисту зерняткових культур (яблуня, груша).


Основні хвороби та шкідники

Плодова гниль
Збудник надзвичайно небезпечний гриб, що уражує не тільки плоди, але й вегетативні частини рослини. Проявляється хвороба у вигляді гнилі плодів, ягід та моніліального опіку зерняткових і особливо кісточкових культур. Практично всі плодові, ягідні та цитрусові культури вражаються цією хворобою. У вигляді плодової гнилі хвороба проявляється в саду протягом вегетації, а також у сховищах при зберіганні плодів та ягід. З початку формуваня плодів збудник плодової гнилі проникає в плоди через насіннєву камеру сортів, які мають відкри тий доступ до неї (сорти типу Делішес, Ренет, Голден та інші). Впродовж вегетації збудник проникає через фізичні мікротравми або пошкоджен ня шкідниками в плоди і ягоди та викликає загнивання. Особливо інтенсивно хвороба розвивається у вологі роки під час вегетації. Після збирання врожаю продовжується ураження плодів та ягід плодовою гниллю у сховищах та холодильниках. Надзвичайно небезпечно проявлення хвороби в вигляді моніліального опіку, оскільки уражується багаторічна деревина.

Бактеріальний опік груші
Збудник хвороби - бактерія, що уражує судинну систему рослини, понижує функцію дихання, фотосинтезу та ассиміляційно-диссеміляційні процеси, які в кінцевому результаті впливають на продуктивність дерева. На початку літа на дереві появляється облямівкове потемніння листя. Згодом листя повністю чорніє, скручується та підсихає. При ранньому ураженні засихають гілки а при більш пізньому проявленні хвороби гілки можуть залишатись живими. При зрізі плодових гілок можна побачити потемніння деревини, що є сигналом сильного ураження дерева. Як правило, хворі дерева потрапляють на ділянку з розсадника, за рідким випадком хвороба переноситься знаряддями догляду (лопата, сапка, та секатор для обрізування) та сисними шкідниками (попелицями, листоблішками). Кращий спосіб боротьби - це заміна молодого враженого дерева на нове. Якщо на ділянці цінний сорт, необхідно провести обрізування на здорову деревину, провести дезінфекцію фунгіцидом, рани замазати садовим варом, та підживити листковими й основними добривами для покращення фізіологічного стану дерева.

Парша яблуні та груші
Практично кожен знайомий з симптомами ураження листя, плодів та гілок цією хворобою. Водночас, кожен із тих, хто вирощує зерняткові культури та проводить захисні заходи, не завжди можуть отримати якісні плоди. Причина в особливостях розвитку збудника цієї хвороби. По-перше збудник має дві стадії розвитку: зимова сумчаста, літня - конідіальна. Уражуються рослини навесні, коли температура повітря переходить +4°С та за відносної вологості повітря більше 80%. Після дозрівання сумкоспор, що знаходяться на опалому листі та при наявності крапельної вологи, сумкоспори під тиском 10 000 атмосфер вилітають із сумок та уражують навколишні рослини. Навіть при неглибокому закопуванні у ґрунт опалого листя (до 5 см) ураження рослини неминуче. Спори крім власної сили підхоплюються повітряними потоками та далеко розносяться навкруги. Тому дуже важливо зібрати і знищити опале листя восени та провести викорінююче обприскування рано весною для знищення інфекціїї. В період цвітіння яблуні паралельно з розвитком сумчастої стадії появляється конідіальна стадія збудника хвороби. Конідії розвиваються на ураженому листі в профілі крони дерева і практично не поширюються на сусідні дерева. Виключення можуть бути за погодних умов, таких як сильні дощі, шквали, бурі тощо, коли є можливість перенесення разом з краплями води конідій на ближні дерева. Після зав'язування плодів, хвороба поширюється та розвивається на яблуках та грушах. При ранньому ураженні плодів появляється однобокість, деформація, розтріскування та в подальшому гниль плодів. При ураженні плодів під час росту (червень липень) на плодах формуються класичні темні плями парші. За пізнього поширення хвороби (серпень-вересень) на плодах з'являється темний наліт парші, який стирається залишаючи після себе невиразну темну пляму, що також знижує якість плодів. Джерелом інфекції є уражені частини дерева: листя, плоди, плодові формування, гілочки. За сезон може бути 6-8 поколінь сумчастої стадії та 14-18 поколінь конідіальної.

Борошниста роса яблуні
Хвороба розвивається на всіх сортах, а особливо на групі сортів похідних від Джонатана та на багатьох сортах нової генерації. Розвитку хвороби сприяє суха та жарка погода, з низькою вологістю повітря. Борошниста роса уражує спочатку кінцівки молодих пагонів, що спричиняє до зменшення їх приросту, деформацію, зменшення зимостійкості та в подальшому їх всихання. В результаті, значно знижується врожайність дерев. Особливістю цього збудника є те, що викликаючи загибель вегетативних та генеративних частин рослини, сам збудник перезимовує в рослинних рештках і навесні уражує нові рослини. Частина інфекції знаходиться під лусочками бруньок, тому проведення викорінюючої обробки не гарантує стовідсоткового захисту від цієї хвороби, оскільки розкриття бруньок триває декілька тижнів, і весь час надходить інфекція. Протягом вегетації під час росту плоди, уражуються, що являється у зміні забарвлення, опробковінні плода, зниженні смакових якостей та дрібноплодності. Необхідно зазначити, що деякі бур'яни (такі як полинь, деревій, молочай, осоти та інші) є резерваторами хвороби, тому необхідно підтримувати чистоту під деревами. Джерело інфекції - уражені частини рослини, рослинні рештки (листя, гілочки, плодові формування) та спори і міцелій гриба, які знаходяться під лусочками бруньок. Збудник гриба може вимерзати при температурі мінус 27°С, якщо ця температура тримається протягом декількох годин.

Яблуневий пильщик
Шкодочинність цього виду подібна до пошкодження яблуневої плодожерки, оскільки несправжня гусениця пошкоджує яблуко, проникаючи в насіннєву камеру.Різниця пошкодженнь у тому, що екскременти пильщика мокрі і їх значно більше на поверхні плода. При ранньому пошкодженні личинка робить серповидний надріз плода. Шкірка коркується і разом з плодом росте до кінця вегетації. Це призводить до зниження товарності плодів та їх врожаю.

Яблуневий квіткоїд
Високоспеціалізований шкідник яблуні. Назва шкідника пов'язана з типом пошкодження квіток. Після відкладення яєць у квіткову бруньку в подальшому в ній розвивається личинка та виходить жук. Квітка не розпускається, виїдається личинкою жука та повністю знищується. Часто робиться припущення, що при сильному цвітінні (приблизно 10-12 тис. квіток) як правило зав'язується 10% плодів, інші квітки опадають і цього достатньо для шкідниківі господаря. Але це далеко не так. По-перше - змінився сортовий та підщепний склад яблуневих садів. По-друге - на сучасних сортах яблуні квітує на порядок менше квітів. А потретє, і основне, * жук відчуває пустоцвіт і відкладає свої плоди, як правило, в продуктивну частину квіту. Перші квіти часто можуть попадати під заморозки та гинути, останні квіти слабкі (із-за пізньої диференціації) і, як правило, з них плоди не зав'язуються. Тому рано весною при температурі більше 4 градусів тепла, у фазі розвитку яблуні “мишині вушка” жуки починають відкладати яйця в продуктивні вже диференційовані квіткові бруньки. Симптомами пошкодження бруньок є виділення камеді на пошкоджених бруньках. При сильному пошкодженні в сонячну погоду дерево сяє бусинками як ліхтариками. Через 5-7 днів у бруньці відроджується личинка, яка знаходиться під склеєними пелюстками, де живиться протягом 18-21 дня. Обробки, які проводяться після відродження, не впливають на шкідника і він спокійно закінчує свій розвиток.

Яблунева плодожерка
Найбільш відомий та поширений шкідник плодоносних садів. Гусениця живиться м'якушем та насінням плодів. Пошкоджує шкідник плоди яблуні, груші, сливи, персика, грецького горіха та інших. Пошкодженість плодів може досягати 80-90%. Льот метеликів починається в кінці цвітіння пізніх сотів яблунь. При досяганні температури повітря у вечірні часи +15°С метелики починають відкладати яйця на поверхню листків або плодів. Відродження личинок починається через 9 днів при температурі 20°С, що співпадає з початком цвітіння білої акації. Льот другого покоління метеликів починається на півдні країни на початку липня, в Лісостепу - в другій половині липня, в Поліссі - в кінці липня - на початку серпня. Льот другого покоління розтягнутий і продовжується до осені.


Захист

Культивування в приватному секторі традиційних та сучасних сортів інтенсивного типу плодоношення вимагає застосування пестицидів. Захист рослин має базуватись на використанні природо-зберігаючих та високоселективних препаратів, не токсичних для навколишнього середовища та людини.

Перше обприскування проводять на початку фази розпукування бруньок - проти яблуневого квіткоїда, букарки, казарки та зимуючої стадії збудників таких хвороб, як парша, борошниста роса, моніліоз (плодова гниль). Для цього застосовують бакову суміш Актара 25 WG в.г. + Хорус 75 WG в.г.

Друге обприскування - у фазу рожевого бутона за наявності листогризучих шкідників (п'ядуни, листовійки та інші) проводять сумішшю препаратів Актара 25 WG в.г. + Карате Зеон 050 SC к.е. + Хорус 75 WG в.г. проти комплекса збудників хвороб (парша, борошниста роса та плодова гниль).

Третє обприскування після цвітіння - для обмеження чисельності листовійок (у тому числі яблуневі плодожерки), личинок-мандрівниць каліфорнійської щитівки, попелиць, листоблішок, молей, та водночас обмеження шкодочинності хвороб (парша, борошниста роса). Застосовують бакову суміш препаратів Актара 25 WG в.г. + Матч 050 EC к.е. та Скор 250 ЕС к.е. При тривалих дощових періодах та росах додають препарат Хорус 75 WG в.г.
Сорти групи Джонатан та Голден обприскують сумішшю препаратів Актара 25 WG в.г. + Матч 050 EC к.е. та Топаз 100 ЕС к.е., додаючи Хорус 75 WG в.г. при загрозі розвитку парші.
Орієнтовним строком є початок цвітіння білої акації. Про більш точні строки відродження личинок шкідника можна довідатись у станціях захисту рослин, консультаційному центрі та за допомогою феромонних пасток. Наступні обприскування проти гусениць наступних поколінь яблуневої плодожерки припадають на 30-35 день після попереднього.

Четверте обприскування проводять через 18-21 день проти комплексу хвороб (парші та борошнистої роси) сумішшю препаратів Скор 250 ЕС к.е + Топаз 100 ЕС к.е.

П’яте обприскування - для покращення лежкості плодів та для запобігання розвитку парші проводять фунгіцидом Хорус 75 WG в.г. Всі названі препарати змішуються між собою без обмежень та без ризику зниження ефективності.
У степовій зоні Україні та Автономній республіці Крим проти другого та третього покоління яблуневої плодожерки застосовують препарат Матч 050 EC к.е., який водночас має сильну акарицидну дію проти бурого плодового та червоного павутинного кліща.



Липова Долина

Наша кнопка


код кнопки

Партнери:

Передплачена реклама

 

 

 

 

  АПК-Інформ - Лідер серед аграрных сайтів України

  Біржовий вісник Київської агропромислової біржі - професійна інформація для трейдерів та  операторів зернового ринку

 

мониторинг сайтов

© 2007-2014