Офіційний сайт Липоводолинської районної державної насіннєвої інспекції в Сумській області, Україна. Створений на замовлення Кльоп Л.В. Липоводолинська районна державна насіннєва інспекція в Сумській області
 

     Головна сторінка

     Про Липоводолинську РДНІ

     Наші нагороди

     Опис району

     Хлібна нива Сумщини

     Про насіннєвий контроль

     Функції та завдання

     Реєст виробників насіння

       та садивного матеріалу

     Насінництво району

     Реєстр сортів рослин

     ICTA

     Засоби захисту рослин

     Технологія захисту

     Присадибна ділянка

     Характеристика гібридів

     Електронна енциклопедія

     Закони України

     Насіннєві інспекції України

     Насіннєві інспекції області

     Керівник Кльоп Л.В.

     Колектив РДНІ

     Поштові індекси району

     Українські свята 2013

     Привітання до свят

     Професійні свята

     Гумор

     Обмін лінками/банерами

смт Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, Україна, 42500

Технологія захисту : Ягідні культури : Присадибна ділянка : Syngenta
 Гезагард
  Дуал Голд
 Лінтур
 Ураган Форте
 Фюзилад Форте
 Квадріс
 Хорус
 Ридоміл Голд МЦ
 Скор
 Топаз
 Актара
 Актеллік
 Карате Зеон
 Матч
 Максим


 Де придбати
 Поради
 Технології захисту культур
Зерняткові культури
Кісточкові культури
Виноград
Ягідні культури
Картопля
Овочеві культури
Газони та декоративні
 Обережно підробки

Присадибна ділянка. Технологія захисту ягідних культур (суниці, малина, смородина, агрус).


Основні хвороби та шкідники

Хрущ західний травневий
Жуки під час додаткового живлення пошкоджують листя, квітки і зав'язь. Але найбільшої шкоди завдають личинки, які обгризають корені плодових, ягідних культур, особливо - суниці, малини, аґрусу. Зимують личинки різного віку, а також жуки в ґрунті. Вихід з ґрунту і літ жуків відбувається у другій половині квітня - травні вечорами. Жуки живляться листям рослин і після спаровування самиці повертаються в ґрунт, де на глибині 12-20 см відкладають яйця. Одна самиця - до 70 яєць, по 25-35 в кількох місцях. Віддають перевагу нещільним ґрунтам, що добре прогріваються. Менше заселяють ділянки задернілі і затінені. Личинки виходять з яєць через 25-40 днів. Першого року живляться перегноєм ґрунту, а в подальшому - коренями різних рослин.
Після третьої (в південних областях) і четвертої (в північних областях) перезимівлі личинки заляльковуються і того самого літа перетворюються на жуків, які зимують.

Малиново-суничний довгоносик
Шкодить суниці у всіх зонах вирощування, а також малині. Зимують жуки, як правило, на плантаціях суниці під опалим листям та грудочками землі. Навесні живляться листками, черешками, а також бутонами суниці, виїдаючи в них пиляки. Самиця відкладає яйця в бутони, підгризаючи квітконіжку. У підсумку бутон засихає і опадає на ґрунт. Личинка розвивається в бутоні, де й заляльковується. У серпні з'являються молоді жуки, які деякий час живляться листям, вигризаючи в ньому невеликі дірочки, а затим відходять на зимівлю під грудочки ґрунту, опале листя, рослинні рештки.

Жук малиновий
Пошкоджує листя, бутони, квітки та ягоди малини й ожини. Зимують жуки в ґрунті на глибині 15-20 см під кущами малини. Наприкінці квітня - на початку травня жуки виходять з ґрунту і живляться спочатку квітками бур'янів, потім - квітками аґрусу, чорної смородини, вишні та яблуні, а перед початком цвітіння малини перелітають на кущі: вигризають дірки в листках, пошкоджують бутони та квітки. Самиці відкладають яйця в квітки і на молоді зелені зав'язі. Одна - до 40 яєць. Личинки живляться спочатку зав'яззю, а потім ягодами, що достигають. Залишивши достиглі ягоди, вони заглиблюються в грунт, де восени деяка кількість їх заляльковується і перетворюється на жуків, які зимують. Інша ж частина личинок залишається зимувати і заляльковується лише навесні наступного року. Пошкоджені ягоди загнивають.

Попелиця велика смородинова
Пошкоджує смородину. Зимують яйця на пагонах. Навесні з'являються зісподу листків колонії попелиць. Внаслідок висисання соку на листках утворюються опуклі жовтуваті або зеленуваті гали. За сильного враження молоді гілки та листя деформуються, ріст зупиняється, не утворюється приріст для врожаю наступного року. Влітку попелиці переселяються на салат, цикорій, осот. Восени повертаються на смородину й відкладають зимові яйця. За пошкодження рослини послаблюють ріст, деформується приріст і знижується врожай ягід.

Склівка смородинова
Пошкоджує чорну смородину, порічки, аґрус. Зимують гусениці один або два рази (якщо літо й осінь теплі, то гусениці закінчують розвиток за один рік) у пагонах, де в травні після першої або другої зимівлі заляльковуються. Метелики літають у травні - червні. Масовий літ починається на 6-20-й день після закінчення цвітіння смородини. Самиці відкладають яйця по одному на пагони біля бруньок, у тріщини в нижній частині дво-, чотирирічних гілок. Масова І яйцекладка - на початку достигання ягід. Одна самиця може відкласти 40-60 яєць. Тривалість розвитку гусениць - 10-19 днів. Після виходу з яєць вони проникають у пагони й проточують у них ходи. Більшість гусениць зимує двічі. Пошкоджені пагони другого року живлення гусениць перед початком достигання ягід в'януть і наприкінці літа всихають.

Американська борошниста роса аґрусу
Збудник хвороби спеціалізований грибок, який розвивається на молодих тканинах, уражує точки росту, черешки листків, листки, бруньки, пагони і плоди. На уражених частинах рослини з'являється ніжний, білий борошнистий наліт, що складається з міцелію та конідіального спороношення. Пізніше міцелій ущільнюється, стає темно-бурим, в ньому утворюються темні плодові тіла - клейстотеції. При ураженні точок росту пагони перестають рости, викривлюються, міжвузля вкорочуються, листки дрібнішають, знебарвлюються, набувають гофрованої виродливої форми. Плоди аґрусу за сильного ураження втрачають товарний вигляд, стають непридатними для споживання. Сильно уражені верхівки пагонів засихають, листки та плоди опадають, кущі ослаблюються і через 2-3 роки гинуть.

Вертицильозне в'янення суниці
Симптоми ураження рослини проявляються наприкінці травня на початку червня. Залежно від погодніх умов хвороба може розвиватись до закінчення вересня. Основна маса хворих рослин вирізняється на плантації бурим забарвленням, оскільки нижнє листя рослин буріє, в'яне. Молоде листя недорозвинене. Міцелій гриба проникає в корінь, спочатку зупиняючи ріст рослини, а згодом призводячи до її загибелі. Інфекція передається з розсадою, а також через ґрунт. Особливість збудника тривалий період збереження життєздатності в ґрунті - до 12 років. Для запобіганю захворюванню хворі рослини як правило знищують. Не рекомендується висаджувати суниці після пасльонових та баштанних культур. Висаджувати лише оздоровлену розсади та проводити дезінфекцію при посадці фунгіцидом Максим 025 FS т.к.с.

Сіра гниль
Збудник хвороби фітопатогенний грибок, гниль ягід винограду, суниці, малини, смородини, уражує персик, черешню, сливу, хурму, мигдаль, томати, баклажани, горох, перець, моркву, декоративні, квіткові та багато інших культур. Особливістю цього збудника є швидке поширення в атмосфері за допомогою повітряних потоків. Спори знаходяться майже всюди - на висоті 2500 м в горах, в ґрунті, на рослинному та тваринному субстраті. Поліморфність збудника хвороби - наявність всередині популяції генетично різних форм, дає можливість вражати різні рослини, що відносяться абсолютно до різних родин та видів. Водночас дуже сильна пластичність виду, що дає йому розвиватись навіть в абсолютно несприятливих умовах розвитку. При сильному промерзанні уражених плодів, наступного року проявляється рясне спороношення збудника хвороби, набагато більше ніж не промерзлих. Проростання конідій гриба починається вже при +2°С. При охолодженні міцелію, склероціїв та конідій грибка до - 30°С протягом одного місяця життєздатність грибка не втрачається. Критичною температурою для грибка є +35°С, та низька вологість повітря. Спочатку грибок механічно проникає через тканини рослини, своїми токсинами вбиває живі клітини, а потім розкладаються тканини. Грибок в змозі пробивати на декілька мікрон граніт, оскільки тиск, з яким викидаються конідії становить сотні атмосфер. Основна небезпека для людини це токсини, які виділяє гриб в ягоди - мікотоксини, вони в сотні - тисячі разів більш токсичні найсильніших пестицидів. Враховуючи приведену характеристику збудника хвороби необхідно в першу чергу витримувати фітосанітарну чистоту присадибної ділянки шляхом знищення рослинних решток, уражених плодів, ягід та проведення профілактичних обприскувань фунгіцидами. Не вживати уражених сірою гниллю плодів та ягід.


Захист

Ягідні культури (суниці, малина, смородина, порічки, аґрус) вирощують для споживання в свіжому вигляді та на переробку в вигляді компотів, джемів, желе тощо. Тому для захисту цих культур використовують мінімум обприскувань та препарати, що мають короткий термін очікування після обприскування.

Захист суниці

При посадці молодих насаджень для захисту рослин від ґрунтових шкідників (личинок хрущів, вовчка, дротяників) та хвороб (пліснявіння, гнилі, вертицильозного в'янення) застосовують ґрунтову бовтушку в суміші з Актара 25 WG в.г. (0,25%) + Максим 025 FS т.к.с. ( 0,25%).

Перше обприскування початок розвитку розетки - проводять фунгіцидом Хорус 75 WG в.г. - проти сірої гнилі, плямистостей та борошнистої роси.

Друге обприскування - викидання квітконосів - бутонізація -інсектицидом Актеллік 500 EC к.е. - проти сунично-малинного довгоносика та суничного кліща, в суміші з Хорус 75 WG в.г.. проти плямистостей і сірої гнилі, та Топаз 100 ЕС к.е. - проти борошнистої роси.

Третє обприскування після цвітіння - ріст ягід - проводиться при необхідності проти сірої гнилі суниці, фунгіцидом Хорус 75 WG в.г. коли складаються відповідні умови для розвитку хвороби (дощова тривала погода, тумани та роси).

Четверте обприскування обов'язкове - після збирання врожаю та скошування листя фунгіцидом Хорус 75 WG в.г. - проти сірої гнилі, пліснявіння.

Технологія захисту суниці



Захист малини

При посадці молодих насаджень для захисту рослин від личинок хрущів та хвороб (пліснявіння, гнилі) застосовують ґрунтову бовтушку в сумуші з Актара 25 WG в.г. (0,25%) + Максим 025 FS т.к.с. ( 0,25%).

Перше обприскування початок бутонізації - інсектицидом Актара 25 WG в.г. - проти малинного жука та сунично-малинного довгоносика, в суміші з Хорус 75 WG в.г. - проти плямистостей та сірої гнилі.

Друге обприскування - вкінець цвітіння - ріст ягід - інсектицидом Актеллік 500 EC к.е. - проти малинного жука, в суміші з фунгіцидом Хорус 75 WG в.г. - проти сірої гнилі.

Третє обприскування після збирання ягід та вирізки рослин, що плодоносили, фунгіцидом Хорус 75 WG в.г. - проти плямистостей. Технологія захисту малини



Захист смородини, порічок та агрусу

Перше обприскування початок розпукування бруньок - проводять фунгіцидом Топаз 100 ЕС к.е. - проти борошнистої роси в суміші з інсектицидом Актара 25 WG в.г. проти попелиці.

Друге обприскування - викидання квітоносів - бутонізація - інсектицидом Актеллік 500 EC к.е. - проти кліща та попелиці, в суміші з фунгіцидом Топаз 100 ЕС к.е. - проти борошнистої роси.

Третє обприскування після цвітіння - ріст ягід - застосовують Топаз 100 ЕС к.е. - проти борошнистої роси та іржі. За наявності попелиці додають інсектицид Актеллік 500 EC к.е.

Четверте обприскування після збирання врожаю - інсектицидом Актара 25 WG в.г. - проти попелиці, в суміші з фунгіцидом Топаз 100 ЕС к.е. - проти борошнистої роси. Технологія захисту смородини, порічок та агрусу



Липова Долина

Наша кнопка


код кнопки

Партнери:

Передплачена реклама

 

 

 

 

  АПК-Інформ - Лідер серед аграрных сайтів України

  Біржовий вісник Київської агропромислової біржі - професійна інформація для трейдерів та  операторів зернового ринку

 

мониторинг сайтов

© 2007-2014