Офіційний сайт Липоводолинської районної державної насіннєвої інспекції в Сумській області, Україна. Створений на замовлення Кльоп Л.В. Липоводолинська районна державна насіннєва інспекція в Сумській області
 

     Головна сторінка

     Про Липоводолинську РДНІ

     Наші нагороди

     Опис району

     Хлібна нива Сумщини

     Про насіннєвий контроль

     Функції та завдання

     Реєст виробників насіння

       та садивного матеріалу

     Насінництво району

     Реєстр сортів рослин

     ICTA

     Засоби захисту рослин

     Технологія захисту

     Присадибна ділянка

     Характеристика гібридів

     Електронна енциклопедія

     Закони України

     Насіннєві інспекції України

     Насіннєві інспекції області

     Керівник Кльоп Л.В.

     Колектив РДНІ

     Поштові індекси району

     Українські свята 2013

     Привітання до свят

     Професійні свята

     Гумор

     Обмін лінками/банерами

смт Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, Україна, 42500

Хлібна нива Сумщини

       

З 1983 року і на даний час службу на­сіннєвого контролю Сумської області очолює Шарубін Іван Олександрович.

Народився він 31 жовтня 1949 року в селі Стрільці Сумського району Сум­ської області. В 1978 році закінчив Українську сільськогосподарську ака­демію, вчений-агроном.

Стаж роботи — 43 роки. Стаж робо­ти на посаді начальника Сумської облдержнасінінспекції — 25 років.

З 1965 року робітник Сумської об­ласної сільськогосподарської дослідної станції.

З 1973 по 1977 рік працював стар­шим техніком у лабораторії сівозміни та обробки ґрунту на Сумській сільськогосподарській дослідній станції.

У 1977 році був переведений на посаду молодшого наукового співро­бітника цієї лабораторії, де працював до 1980 року.

З 1980 по 1983 рік працював головним агрономом — заступником ди­ректора Сумської обласної станції по насінництву багаторічних трав.

За багаторічну працю і вагомий внесок у розвиток державного насін­нєвого контролю Іван Олександрович нагороджений трудовою відзна­кою «Знак пошани», йому присвоєно почесне звання «Заслужений пра­цівник сільського господарства України».

На всіх етапах розвитку землеробства значну роль відігравало насін­ня.

Першою станцією, діяльність якої безпосередньо була пов'язана з виробництвом та практичним контролем насіння, стала Київська контрольно-насіннєва станція, котру очолив професор П. Р. Сльозкін у 1897 році. Основним напрямком її роботи було визначення якості на­сіння, переважно цукрових буряків та інших культур, що висівались у сівозмінах із цукровим буряком.

Після революції прискореними темпами почав розвиватися вітчизня­ний насіннєвий контроль.

У1921 році в м. Києві відбулася перша нарада працівників контрольно-насіннєвих станцій України за участю представників союзних республік.

Першим законодавчим актом по контролю за насінням була поста­нова уряду «Про державний контроль насіннєвого матеріалу у торго­вельних підприємствах», яка вступила в дію в січні 1926 року. Головним розробником була Харківська станція. Цією постановою передбачався ряд прогресивних заходів щодо розвитку контрольно-насіннєвої справи та її впливу на торгівлю насінням. А саме, затвердження єдиної мережі контрольно-насіннєвої станції:

- об’єднання єдиним методичним керівництвом;

- надання права видачі сертифікатів на насіння тільки станціями єдиної мережі України.

У 1934 році на подання центральної контрольно-насіннєвої лаборато­рії наркомзему, комітетом стандартів була затверджена єдина методика лабораторного визначення якості насіння. Називалась вона «Методи­ка дослідження насіння» — і була першою методикою контрольно-насіннєвого дослідження насіння, складеною на основі вітчизняного досвіду. На кінець року вже було за­тверджено 23 стандарти по зерно­вих, зернобобових та олійних культурах.

Суцільна перевірка якості насіннєвих фондів сприяла швидкому роз­витку мережі контрольно-насіннєвих лабораторій. Майже в кожному районі були відкриті лабораторії, які стали невід'ємним ланцюгом у системі агрономічної роботи на місцях.

Відповідно до наказу від 22 лютого 1944 року № 49 Сумського об­ласного земельного відділу Сумська контрольно-насіннєва лабораторія була відокремлена від Харківської та виділена в окрему обласну структу­ру, отримавши в той час найменування «Обласна контрольно-насіннєва лабораторія». У 1944 році (з часу формування архівних фондів насіннє­вого контролю Сумської області) мережа налічувала 31 районну насіннєву лабораторію. У своїй діяльності лабораторія підпорядковувалась  ' обласному управлінню сільського господарства. Далі стала іменуватися   ШШ Сумська обласна державна насіннєва інспекція.

Очолив обласну службу начальник інспекції П. П. Лаздин.

У штаті обласної насіннєвої інспекції працювали: старший агроном С. Я. Покотило, агроном Н. А. Хмельницька, агроном М. Р. Лачун, агроном О. А. Воловченко, старший бухгалтер Л. Т. Швачко.

Постановою РНК СРСР № 359 від 24 лютого 1945 року «Про покра­щення насінництва зернових культур» та наказом Народного комісаріату землеробства СРСР № 602 від 17 квітня 1945 року і народного комісаріа­ту землеробства УРСР № 235 від 15 квітня 1945 року на насіннєві інспек­ції був покладений контроль та функції карантину. У той час ця структура називалась «Обласна державна інспекція з насіннєвого контролю та ка­рантину сільськогосподарських рослин».

Відповідно до листа Народного комісаріату фінансів № 264 від 23.05.1945 року «По штатному розпису» штати укомплектовувалися в за­лежності від проаналізованих проб.

У 1946 році Сумська обласна дер­жавна насіннєва інспекція та 31 ра­йонна державна насіннєва інспек­ція контролювали 1529 колгоспів, 26 районних насіннєвих радгоспів по зернових культурах, 40 район­них насіннєвих радгоспів по овоче-баштанних культурах, 27 радгоспів, 2 дослідних господарства.

Загальна площа орних земель в області складала 1526870 га.

Протягом 1946 року насіннєвими інспекціями області перевірено 44522 проби, з них весняної сівби 37382, осіннього посіву 7140 проби. Контрольних проб було проаналізовано 2608, виробничих 41914.

Для виконання обласного плану весняної сівби потреба складала 447600 центнерів насіння. Фактично було засипано 373973 центнерів, із них перевірено в лабораторіях насіннєвих інспекцій 354488 центнерів, що склало 94,8 % до засипаного насіння.

У залежності від фактичної наявності лабораторного обладнання інспекції могли проводити не всі види аналізу. Із 31 районної інспекції І лише 4 інспекції були повністю укомплектовані лабораторним обладнанням, а відповідно й не мали змоги проводити всі види лабораторного дослідження.

Ще   одним   важко   вирішуваним питанням у створенні сприятливих умов праці була відсутність придатних для лабораторних досліджень приміщень.

Служба    насіннєвого    контролю у весь час працює над підвищенням свого кваліфікаційного рівня та веде роз'яснювальну роботу серед населення та сільгоспвиробників. Службою насіннєвих інспекцій об­ласті проводилися і науково-дослідні роботи. Так, у 1946 році науково-дослідні роботи проводилися по Трьох темах:

1)                   виявлення карантинного стану сільськогосподарських культур у зо­нах, звільнених від окупації;

2)                   визначення відсотку засміченості пшениці твердою головнею;

3)                   визначення ареалу поширення картопляної нематоди.

У вересні 1947 року відповідно до наказу Міністерства сільського гос­подарства СРСР № 629 від 1 червня 1947 року «Про розподіл грошових коштів і майна між Державною ін­спекцією з карантину сільськогосподарських культур та контрольно-насіннєвою лабораторією» проведений розподіл функцій та майна.

Починаючи із 1947 року спостерігається значний розвиток системи на­сіннєвих інспекцій. Так, протягом 1947-1950 років виконання службою робіт перевищує план на більш ніж 20 відсотків.

Із зростанням кількості перевірених зразків збільшується і штатна чисельність працівників райдержнасініспекцій. На кінець 1950 року структура районних насіннєвих інспекцій Сумської області налічувала 203 працівника і розподілялася наступним чином:

У 1950 році обласну насіннєву інспекцію очолював Георгій Францевич Серафимов. Старшим агрономом був Іван Макарович Марінич. У шта­ті Сумської облдержнасінінспекції ще працювало три агрономи, один старший лаборант, секретар-друкарка, завгосп, прибиральниця, шофер.

За 1947-1950 роки значно покращилося транспортне забезпечення. На кінець 1950 року мережа насіннєвого контролю Сумської області мала 26 коней, 3 мотоцикли, 6 велосипедів.

Одним із поширених методів стимулювання та покращення по­казників роботи було соцзмагання. У результаті соцдоговорів по всіх райдержнасініспекціях покращили інспектування та лабораторну ро­боту, посилили боротьбу за високо­якісне виконання та перевиконання планових показників.

На кінець 1960 року мережа на­сіннєвих інспекцій Сумської області налічувала 23 районних структури. Злиття інспекцій проведено у зв'язку з укрупненням районів.  У 1966 році на посаду начальника Сумської обласної державної насіннєвої інспекції була призначена Кате­рина Андріївна Юрко.

За 1960 рік системою насіннєвого контролю Сумської області перевірено 75023 зразки, з них 65973 — виробничих, 5784 — перевірочних, 11 — порівняльних. 248 — судових.

На кінець 1970 року мережа насіннєвих інспекцій області налічує вже 20 структурних підрозділів, основною функцією яких є здійснення контролю за підготовкою, зберіганням і якістю насіння в 421 колгос­пах, 19 радгоспах, 1 елітгоспі, 3 дослідних станціях, 23 хлібоприймаль­них пунктах, 4 кукурудзокалібрувальних заводах, 22 зерноприймальних пунктах та 36 організаціях, які займаються насінням.

Мережею насіннєвих інспекцій у 1970 році проаналізовано 77272 зраз­ки, з них виробничих — 66631, контрольних — 10273, перевірочних — 257, порівняльних 91, арбітражних — 12.

У 1970-ті роки значно покращилася матеріально-технічна база інспек­цій. Так, на кінець 1970 року з 20 інспекцій 16 отримали власні примі­щення, 4 інспекції орендували приміщення, 10 інспекцій мали власний автотранспорт. Як один з методів підвищення кваліфікації та якості роботи насіннєвих інспекцій впроваджується обмін досвідом серед насіннєвих інспек­цій різних областей.

Насіннєвими інспекціями прово­диться експериментальна та дос­лідна робота. Так, Путивльською райдержнасінінспекцією здійсню­валися роботи по вивченню впливу магнітного поля на схожість насіння конюшини.

Липоводолинська райдержнасінінспекція проводила роботу по вивченню впливу магнітного поля на урожайність зеленої маси конюшини.

Сумська райдержнасінінспекція працювала над дослідженням енергії та схожості пророслого насіння гречки після сушіння її до кондиційної во­логості.

Кінець 1980 року можна вважати завершальним етапом у формуванні матеріальної бази насіннєвих інспекцій області.

На кінець 1980 року штатна чисельність мережі насіннєвого контролю
Сумської області склала 170 чоловік.

Службою проаналізовано 82804 зразки.

Кращі показники по здійсненню насіннєвого контролю, спрямованого на своєчасну підготовку насіння та висів високоякісного насіння в під­контрольних господарствах, має Охтирська райдержнасінінспекція, Лебединська  райдержнасінінспекція, Тростянецька  райдержнасінінспек­ція.

Кращі результати з аналітичної роботи показали колективи райдержнасінінспекцій:

-Тростянецької, начальник К. Г. Міщенко;

- Конотопської, начальник Л. Н. Ященко.

У 1983 році службу насіннєвого контролю області очолив Іван Олек­сандрович Шарубін.

Із 2001 року спостерігається зміцнення матеріальної бази системи на­сіннєвого контролю.

В цьому ж році відновилися платні послуги за визначення посівних якостей насіння, що стало суттєвим підґрунтям у діяльності насіннєвих інспекцій.

На той час штатна чисель­ність працівників мережі насіннєво­го контролю Сумської області скла­дає 170 чоловік. Структура налічує 18 районних державних насіннєвих інспекцій, які забезпечені власними приміщеннями та належним лабо­раторним обладнанням. З 28 січня 2003 року насіннєві інспекції ввійшли в структуру державної служби України , до якої віднесено 40 штат­них одиниць.

За підсумками роботи у 2007 році в галузі рослинництва, по всіх кате­горіях господарств, зібрано 1288,5 тис. т. зерна в заліковій вазі, урожай­ність зернових в області склала 24,2 ц/га.

Найвищий урожай зернових отримали господарства Недригайлівського району — 29,9 ц/га, Липоводолинського району — 28,3ц/га, Сумського району — 27,6 ц/га.

У 2008 році область отримала рекордний урожай зернових 1747,8 тис.т. На сьогодні урожайність зернових без кукурудзи складає 33,7 ц/га. Найвищий урожай зернових отримали господарства Тростянецького району - 42,7 ц/га; Лебединського - 40,6 ц/га; Великописарівського -39,6 ц/га. І в цьому здобутку вагома заслуга насіннєвих інспекцій області.

В зв'язку з тим, що змінюється форма власності, приходять інвестори, в господарствах області не завжди дотримувалися методичних і техно­логічних вимог при вирощуванні насіння. Але все ж таки спеціалісти інспекцій доклали максимум зусиль для збереження сортової чистоти насіння, біологічних і урожайних властивостей, що в значній мірі обу­мовило урожай 2008 року. Нині інспекції області працюють над підготовкою якісного насіння під урожай 2009 року.

Враховуючи те, що урожай у цьому році був достатньо високий, ози­мих культур засипано 67,6 тис. тонн, підготовили 67,4 тис. тонн, що ста­новило 139 % до потреби. Залишились перехідні фонди озимих культур, високих репродукцій.

Сьогодні господарства області засипали ярих культур 42,9 тис. тонн, поступило на перевірку 33,3 тис. тонн, з них перевірено 33,2 тис. тонн, кондиційного 32,7 тис. тонн, що становить 83 % до потреби.

Колектив обласної інспекції працює над виконанням поставлених завдань по збільшенню урожайності сільськогосподарських культур.

 

Хлібна нива Сумщини

Історичний довідник Сумської державної насіннєвої інспекції

Липова Долина

Наша кнопка


код кнопки

Партнери:

Передплачена реклама

Черкаський Ігор Борисович Голова Державної служби

 

 

 

 

  АПК-Інформ - Лідер серед аграрных сайтів України

  Біржовий вісник Київської агропромислової біржі - професійна інформація для трейдерів та  операторів зернового ринку

 

мониторинг сайтов

© 2007-2014